- масштабність
- Співвідношення споруди та її частин з фізичними розмірами людини. Досягається сприйнятою глядачем загальною взаємодією кожного компонента, якими можуть бути квадри стіни, прорізи, а також пропорції тектонічних елементів, що дають уявлення про розміри будівлі. М. також залежить від характеру навколишнього середовища, так величезна будівля у підніжжя гори або в її масиві може здаватись маленькою. Прикладом є храм Рамзеса II в Абу-Сімбелі, збудований у Стародавньому Єгипті. Але в дійсності він відзначається величезними розмірами, що підкреслюється різними розмірами дверного прорізу, фігури бога-сонця і грандіозними статуями фараона, Внаслідок формується динамічний масштабний ряд, чітко простежується масштабна шкала. Щоб надати споруді більшу значимість звичайно вживаються крупні форми (приклад: давньогрецькі храми, розраховані начебто на епічних героїв, постаті богів), в результаті чого виникає т. зв. героїчний М. І навпаки, щоб психологічно подавити просту людину, викликати в неї почуття власної незначності, форми максимально збільшуються, що спостерігалось в архітектурі стародавніх деспотій. Таким чином М. стає важливим засобом надання твору певного художнього образу.
Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.